Кардіологічний чекап: які обстеження дійсно варто пройти?

Щодня наше серце скорочується близько 100 000 разів, безперервно забезпечуючи кров'ю кожен орган. Більшість серцево-судинних захворювань розвиваються поступово і тривалий час можуть не викликати жодних симптомів. Саме тому регулярний чекап серця – це не формальність, а можливість виявити проблему ще до появи серйозних ускладнень. До Всесвітнього дня кардіолога нагадуємо: сучасна профілактика ґрунтується не на випадковому призначенні десятків обстежень, а на індивідуальній оцінці факторів ризику.

Що входить до базового кардіологічного чекапу? Вимірювання артеріального тиску та оцінка факторів ризику. Будь-яке обстеження починається зі збору анамнезу. Вік, спадковість, куріння, цукровий діабет, надмірна маса тіла, малорухливий спосіб життя та рівень артеріального тиску значною мірою визначають ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Ліпідний профіль. Це один із найважливіших лабораторних аналізів. Він визначає рівень загального холестерину, ЛПНЩ («поганого» холестерину), ЛПВЩ («хорошого» холестерину) та тригліцеридів. Саме підвищений рівень ЛПНЩ є одним із головних чинників розвитку атеросклерозу, інфаркту міокарда та інсульту.

Дорослим рекомендується хоча б один раз знати свої показники ліпідного профілю, а за наявності факторів ризику – контролювати їх регулярно за рекомендацією лікаря.

ЕКГ (електрокардіографія). ЕКГ – швидке, безболісне та доступне дослідження, яке дозволяє оцінити серцевий ритм, частоту серцевих скорочень, виявити порушення провідності, деякі ознаки ішемії чи перенесеного інфаркту міокарда.

Водночас важливо пам'ятати: нормальна ЕКГ не виключає всіх захворювань серця. Це лише один із методів діагностики, який лікар оцінює разом із клінічною картиною.

ЕхоКГ (УЗД серця). Ехокардіографія показує будову та функцію серця в режимі реального часу. Дослідження дозволяє оцінити роботу клапанів, розміри камер серця, скоротливу функцію міокарда, товщину стінок, виявити вроджені чи набуті вади, ознаки серцевої недостатності та інші структурні зміни.

ЕхоКГ не є обов'язковим щорічним обстеженням для кожної людини. Його призначають за наявності симптомів, шумів у серці, змін на ЕКГ або інших клінічних показань.

Холтерівське моніторування ЕКГ. Холтер – це безперервний запис ЕКГ протягом 24-48 годин або довше. Він допомагає виявити порушення ритму, які можуть не реєструватися під час звичайної ЕКГ, а також оцінити роботу серця під час звичних фізичних навантажень, сну та емоційного стресу.

Таке дослідження особливо інформативне при епізодах прискореного серцебиття, перебоях у роботі серця, запамороченні, непритомності або підозрі на аритмію.

Коли варто пройти кардіологічний чекап:

• після 40 років – навіть за відсутності скарг 

• при підвищеному артеріальному тиску 

• якщо є цукровий діабет або ожиріння

• за наявності підвищеного холестерину

• якщо близькі родичі мали інфаркт міокарда чи інсульт у молодому віці

• при появі болю в грудях, задишки, прискореного серцебиття, перебоїв у роботі серця або непритомності

Найкращий чекап – це не максимальна кількість аналізів та обстежень, а правильно підібрана програма саме для вас. Регулярний контроль факторів ризику, здоровий спосіб життя та своєчасне звернення до кардіолога допомагають значно знизити ймовірність інфаркту міокарда, інсульту та інших серцево-судинних захворювань.

Бережіть своє серце – воно працює для вас без вихідних.

Джерело: Healthline