Часто люди вживають слова «психолог», «психіатр» і «психотерапевт» як синоніми. Кожен із цих спеціалістів працює з людьми, які мають проблеми психічного здоров’я, або хочуть їх попередити чи краще зрозуміти себе. Проте між освітою, методами та способами взаємодії цих спеціалістів із тими, хто до них звертається, – велика різниця.
По-перше, психіатр завжди має вищу медичну освіту. Психолог не завжди. Із першого пункту виходить наступна відмінність – психіатр, на відміну від психолога, який працює зі станами й розладами психіки, може призначати лікарські препарати. Психіатр також може скеровувати на додаткові дослідження, здійснювати загальний медичний догляд, у т. ч. спостерігати за впливом ліків на стан пацієнта, але водночас – застосовувати психотерапевтичні методи (наприклад, когнітивно-поведінкову терапію).
Психологи зосереджені на наданні психологічної допомоги із застосуванням доказових методів і підходів, які не передбачають призначення ліків. Психолог – це спеціаліст, який не завжди є лікарем, проте має вищу гуманітарну освіту. Психолог спеціалізується на вивченні поведінкових і розумових процесів, на тому, як люди взаємодіють з навколишнім середовищем і з іншими людьми. Психологи допомагають впоратися з психологічними та міжособистісними проблемами, стресовими подіями, подолати залежності тощо.
Психотерапія – вузька спеціалізація. Психотерапевт може мати вищу медичну чи гуманітарну освіту. Психотерапевт не призначає медикаментозне лікування, але найчастіше використовує специфічні психотерапевтичні методи. До арсеналу психотерапевтичних методів відносяться: когнітивно-поведінкова терапія, діалектична поведінкова терапія, гештальт-терапія, позитивна психотерапія, психоаналітична терапія та інші. Психотерапія може використовуватися як самостійно, так і у поєднанні з медикаментозною терапією.
До кого б ви не звернулися, варто розуміти, що дбати про психічне здоров’я – завжди на часі.
Джерело: МОЗ України
Comments